Подання

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.

• Стаття повинна бути виконана з використанням редактора Word – обов’язкова версія редактора Word 1997-2003, тому що поєднати тексти у різних версіях при формуванні усього журналу дуже проблематично!

  Нумерація сторінок не потрібна, колонтитули та відомості про правовласника також не потрібні – це справа редколегії і робиться для усього журналу разом!

  Обсяг статті – не менше 4 сторінок. Остання з них заповнюється не менш ніж на 75%.

  Не використовувати автоматичні переноси і переноси, що проставлені вручну за допомогою дефіса. Можливо використання «м’яких» переносів (поєднання клавіш <Ctrl+мінус>).

• Параметри сторінки: Розмір аркуша – А4 (210×297 мм). Орієнтація – книжкова. Сторінки – дзеркальні поля. Поля: верхнє2,6 см; нижнє –1,7 см; усередині –2,2 см; зовні –1,7 см; перепліт –0 см. Розрізняти колонтитули парних і непарних сторінок. Відстань від краю до верхнього колонтитула –1,6 см, до нижнього колонтитула –1,6 см.

• Розмітка сторінки: Основний текст статті, включаючи список літератури та References (transliterated), оформлюється в 2 колонки рівної ширини з проміжком між колонками в 0,5 см, але УДК, автори, назва статті, анотації, ключові слова, бібліографічні описи, відомості про авторів – у одну колонку.

  Інтервал між рядками по всій статті – одинарний.

• Шрифт «Times New Roman». Розмір: у основному тексті – 10 пт; у підрисункових підписах, назвах таблиць, таблицях і написах у рисунках – 9 пт; у анотаціях, бібліографічних описах списку літератури та References (transliterated)– 8 пт. Шрифт для текстів комп’ютерних програм – Arial або Courier, розмір – 10 пт, звичайний.

• Оформлення абзаців (крім зазначених окремо): вирівнювання – по ширині; відступ першого рядка –0,75 см; інтервал – одинарний; заборона висячих рядків.

• Розрізняти дефіси і тире. Використовувати тільки «коротке тире» (поєднання клавіш <Ctrl+«сірий» мінус>), у тому числі при вказуванні діапазонів, наприклад: С. 1-17; [2-7]; у листопаді-грудні; у 2001-2005 рр.; на рис. 1, а-в; у табл. 1-3 і т. п. При наведенні діапазону тире НЕ облямовувати пробілами; у інших випадках перед і після тире вставляти один пробіл.

• Відповідно до ДСТУ 365.1-97 значення фізичної величини і одиниці виміру (у тому числі % і  C) обов’язково розділяти пробілом, використовуючи для цього «нерозривний пробіл» – поєднання клавіш <Ctrl+Shift+пробіл> (2 м, 15,5 кг, 30 %, 36,6 ºC). Винятки становлять позначення у вигляді знака, піднятого над рядком, перед яким пробіл не ставиться (наприклад, при вказуванні розміру плаского кута в градусах, хвилинах, секундах – 15º, 5’12”).

• Розділяти пробілами ініціали, ініціали та прізвище, а також кількісні числівники в цифровому записі (наприклад, у записі номера) і попередній (іноді наступний) текст, не допускаючи при цьому їх розміщення в різних рядках. Для поєднання використовувати «нерозривний пробіл» (наприклад, С. 13; 120 с.; рис. 2; табл. 1; п. 4; № 121; П. П. Копняєв).

• Допускається використовувати стандартні скорочення слів, орієнтуючись на ДСТУ 3582–97, а також на міждержавні стандарти ГОСТ 7.12–93 і ГОСТ 7.11–2004. Допускається використання загальноприйнятих і нестандартних скорочень, побудованих відповідно до вказаних стандартів.

  Допускається використання загальноприйнятих абревіатур (приміром, ЕРС, МРС тощо (ЭДС, МДС – рос.), а також скорочень відповідно до стандартів (приміром, і т. п., та ін.). Авторська абревіатура повинна бути розшифрованою при першій її появі.

• При виборі позначень різних величин та індексів при них слід додержуватися відповідних Державних стандартів України та міжнародних стандартів, зміст яких стосовно галузі електротехніки та підгалузі електричних машин узагальнено наведено у виданні «Літерні позначення величин та параметрів електричних машин»: сайт кафедри електричних машин: http://web.kpi.kharkov.ua/elmash (розділ – методичне забезпечення).

• Структура тексту статті та правила оформлення ЇЇ СКЛАДОВИХ

  Код УДК (вирівнювання по лівому краю, без відступу – одна колонка, шрифт 10 пт, прямий).

  Інформація про авторів – у один рядок через кому; одна колонка; відступ усіх рядків зліва0,75 см; вирівнювання по лівому краю. Ініціали й прізвища авторів пишуться великими літерами, шрифт 10 пт, курсив напівжирний. Відділення від попереднього і наступного тексту інтервалом у 12 пт. Якщо в даній секції необхідний примусовий перехід до нового рядка, використовувати <Shift+Enter> (але не <Enter>).

  Назва статті – одна колонка; відступ усіх рядків зліва0,75 см; вирівнювання по лівому краю; інтервал після авторів – 12 пт. Шрифт – великими літерами, прямий, напівжирний, 10 пт. Якщо в назві статті необхідний примусовий перехід до нового рядка, використовувати <Shift+Enter> (але не <Enter>). Уникати використання абревіатур (дозволено застосовувати тільки загальноприйняті скорочення відповідно до офіційних стандартів).

  Анотації – трьома мовами (українською та російською – повинні бути ідентичними і складати 50–60 слів, англійською – розширену до 100–250 слів, якісною мовою). Форматування: одна колонка; відступи усіх рядків – 0; шрифт 8 пт.

  Анотації повинні бути: 1) інформативними (не містити загальних, нічого не значущих слів; наприклад, «у статті розглядається»); 2) змістовними (відображати основний зміст статті та результати дослідження); 3) структурованими (не аморфними) і компактними.

  Ключові слова (6–10 слів) наводяться з наступного рядка після анотацій тими самими мовами, вони обираються з тексту анотації (для усіх вирівнювання – по ширині; шрифт – 8 пт, відступ першого рядка – 0,75 см, решта – без відступу) та починаються із завершуваного двокрапкою поєднання слів напівжирним шрифтом: Ключові слова:, або Ключевые слова:, або Keywords:. Самі ключові слова напівжирним шрифтом не виділяються. Різномовні блоки (Анотація плюс Ключові слова) відокремлюються один від одного інтервалом 12 пт. 

  Формування основного тексту статті

   Основний текст статті формується в 2 колонки (див. вище), шрифт 10 пт., відступ першого рядка абзаців –0,75 см.

  В основному тексті обов’язкове урахування вимог п. 3 постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1, відповідно до яких стаття повинна містити:

  – постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями;

  – аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується дана стаття;

  – формулювання мети статті;

  – виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

  – висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку у даному напрямку.

  Окремі розділи статті виділяються напівжирним шрифтом (наприклад, Вступ, Аналіз стану питання, Аналіз основних досягнень і джерел інформації, Існуючі методи розв’язання задачі, Мета роботи (дослідження), Постановка задачі (проблеми), Методи дослідження, Результати чисельного моделювання, Висновки і т. п.). Не допускати наявності порожніх місць у нижніх частинах сторінок.

  Список літератури

  Список літератури (2 колонки; шрифт 8 пт). Починається зі слів Список літератури, або Список литературы, або References, набраних як окремий абзац напівжирним шрифтом (вирівнювання – по центру без відступів; інтервал перед – 9 пт, після – 6 пт). Кожна позиція в списку літератури оформлюється як окремий абзац. Форматування: по ширині; без відступів; перший рядок – виступ 0,5 см; інтервали перед і після 0 пт; табуляція 0,5 см. Нумерація позицій у списку літератури – відповідно до порядку, у якому здійснювалися посилання. Номер задається цілим числом із точкою після нього і відокремлюється від наступного тексту символом табуляції. Не допускати відриву ініціалів від прізвища автора, позначення тому, випуску або номера від наступного числа (вип. 7), а також кількості сторінок від скорочення «с.» або «С.» (використовувати в цьому випадку нерозривний пробіл – <Ctrl+Shift+пробіл>). Опис літературних джерел здійснювати з максимальним наближенням до стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Розділові знаки в списку, зокрема, розділові знаки «:», «;», «–», «/» і «//» відокремлюються від тексту пробілами як зліва, так і справа, а знаки «.» і «,» не відокремлюються від тексту пробілом зліва. У перших відомостях про авторство зазначаються відомості тільки про першого автора. Якщо авторів більше трьох, то в других відомостях про авторство після прізвищ перших трьох із них указується в квадратних дужках [et al.] або [та ін.], [и др.]. Посилання в тексті – у квадратних дужках (наприклад, [11]; у [14, 16, 22–25]; див. [11, с. 5]). Список літератури повинен містити не менше 5–7 джерел інформації, причому не менше двох-трьох з них мають бути опубліковані не раніше 10 років відносно дати надходження статті. На всі позиції у списку літератури має бути посилання в тексті статті.

  References (transliterated)

  Безпосередньо після списку літератури має бути приведений його другий варіант (2 колонки; шрифт 8 пт) у транслітерації латиницею, оформлений в стилі, наближеному до стилю Harvard (для редколегій технічного спрямування). Починається після слів References (transliterated), набраних як окремий абзац напівжирним шрифтом (вирівнювання – по центру без відступів; інтервал перед – 9 пт, після – 6 пт). Список літератури у транслітерованому поданні оформлюється аналогічно оформленню звичайного списку літератури. Для транслітерації кириличних текстів можуть бути використані автоматичні конвертори http://translit.kh.ua/ (Українська транслітерація – онлайн конвертор) та http://translit.ru/ (Транслит по-русски) для текстів українською та російською мовами відповідно. При цьому повинен бути вибраний варіант транслітерування BGN. Якщо в описі літературного джерела є складові, записані різними мовами (наприклад, автори та назва статті російською мовою у виданні українською мовою), то ці частини конвертуються окремо. Літературні джерела, видані мовами, алфавіти яких базуються на латиниці, описуються мовою-оригіналом із використанням обраного стилю подання. Особливості стилів для References (transliterated) і приклади опису джерел інформації з їх використанням наведено на сайті Вісника Національного технічного університету «ХПІ».

  Дата надходження статті до редколегії (2 колонки). Вирівнювання – по правому краю; інтервал перед – 9 пт; шрифт – 8 пт, курсив. Дату задавати після слів «Надійшла (received)» або (для російськомовної статті) «Поступила (received)» двома двозначними (число і місяць) і одним чотиризначним (рік) числами, розділеними крапками. Крапку наприкінці не ставити. Наприклад:

  Надійшла (received) 05.03.2017

  або (для російської мови)

  Поступила (received) 05.03.2017

  або (для англійської мови)

  Received 05.03.2017

  Далі йде рядок, що містить текст «Бібліографічні описи / Библиографические описания / Bibliographic descriptions» (по центру; інтервал після – 9 пт; шрифт 10 пт, курсив; 1 колонка). Перед ним вставляється порожній рядок, а після – як окремі абзаци розміщуються бібліографічні описи (1 колонка; по ширині, відступ першого рядка – 0,75 см; інтервал після – 9 пт; шрифт – 10 пт). У описі українською мовою відомості про Вісник даються українською мовою, а назва статті, ініціали та прізвища авторів – мовою, якою написана стаття. У описі російською мовою дані про Вісник даються українською мовою, а назва статті, ініціали та прізвища авторів – у перекладі на російську. У описі англійською мовою вся інформація дається в перекладі на англійську. Назва статті, ініціали та прізвища авторів виділяються напівжирним шрифтом.

  У 2017 році це має виглядати наступним чином, розуміючи, що назву статті та кількість бібліографічних назв автори ставлять свої, а сторінки – редколегія.

   

  Числено-полевой анализ магнитного поля трехфазного асинхронного двигателя в статике и динамике / В. И. Милых, Л. В. Шилкова // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: "Електричні машини та електромеханічне перетворення енергії". – Х. : НТУ «ХПІ», 2017. – № 1 (1123). – С. 00–00. – Библиогр.: 13 назв. – ISSN 2409-9295.

  Числено-полевой анализ магнитного поля трехфазного асинхронного двигателя в статике и динамике / В. И. Милых, Л. В. Шилкова // Вісник Національного технічного університет «ХПІ». Серія: "Електричні машини та електромеханічне перетворення енергії". – Х. : НТУ «ХПІ», 2017. – № 1 (1123). – С. 00–00. – Бібліогр.: 13 назв. – ISSN 2409-9295.

  Numerical-field analysis of the magnetic field of a three-phase induction motor in statics and dynamics  / V. I. Milykh, L. V. Shilkova // Bulletin of NTU "KhPI". Series: "Electric machines and electromechanical energy conversion." – Kharkiv : NTU "KhPI", 2017. – No. 1 (1123). – P. 00–00. – Bibliogr.: 13. – ISSN 2409-9295.

   Далі після рядка, що містить текст «Відомості про авторів / Сведения об авторах / About the Authors» (по центру; інтервал після – 9 пт; шрифт 10 пт, курсив; 1 колонка) наводяться відомості про авторів трьома мовами – українською, російською і англійською – у зазначеному порядку (спочатку відомості про першого співавтора, потім – про другого і т. д.). Кожен запис оформлюється як окремий абзац і містить прізвище, ім’я та по батькові (без скорочень), науковий ступінь (без скорочень), учене звання (без скорочень), місце роботи (без скорочень), посаду (без скорочень), контактний телефон; e‑mail. Прізвища, імена та по батькові авторів записуються напівжирним курсивом. Форматування абзаців: вирівнювання – по ширині; відступ першого рядка – 0,75 см; шрифт – 10 пт.

  Варіанти перекладу англійською мовою наукових ступенів наведено у табл. 1. Варіанти перекладу вчених звань, посад і назв структурних підрозділів англійською мовою наведено у табл. 2.

• ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

  Приклад оформлення статті російською мовою наводиться у окремому файлі. Для запобігання помилок у форматуванні рекомендується включити відображення всіх знаків, що дозволить побачити звичайні і приховані символи форматування (пробіли, дефіси, переноси, абзаци та інші).

  ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ